суботу, 29 липня 2023 р.

 

Запрошуємо мотивованих абітурієнтів і, особливо, тих, кому подобається фізика чи високі технології виробництва (де без фізики ніяк) вступати на Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
За останні кілька років відбулися кардинальні зміни в нашій області – і під час навчання, і для випускників відкрилися широкі можливості отримати дуже цікаву і високооплачувану роботу. Ось тільки пару прикладів останніх років з однієї кафедри факультету:
1. Більше 70 відео наших випускників останніх років
2. Мій виступ в ЦЕРН (CERN) перед вчителями і учнями українських шкіл ЦЕРН (Женева, Швейцарія) – найбільша наукова організація Європи з мільярдними річними бюджетами.
-------------------------------------------------------
У нас більше сотні бюджетних (безкоштовне навчання) місць, іногороднім надається гуртожиток. Всі студенти, які добре навчаються - отримують стипендію. Також студенти, які потребують, можуть отримувати соціальну стипендію.
-------------------------------------------------------
Зараз вступити до нас не складно – оскільки позитивні зміни останніх років мало кому відомі, тому конкурс у нас не високий (зараз поки ще менший одиниці для 1-го пріоритету). У нас багато і 200-ків з різних спецшкіл (для яких відкриваються необмежені можливості для реалізації своїх мрій) але навіть, якщо у Вас не високі бали – нехай це не лякає. Якщо поставите 1-й пріоритет, у Вас є всі шанси вступити і за рік з нашою допомогою швидко наздогнати найсильніших. Ось актуальні посилання вступної компанії до нас:
Абітурієнт фізичного факультету
Фізика (62 бюджетних місця)
(а ще є 3 освітні програми на факультеті по 20 місць – астрономи, оптики та фізичне матеріалознавство) – дивіться самостійно в vstup.edbo.gov.ua/
Якщо подасте на наш факультет в ці 2 дні, що залишилися до кінця подачі – обов’язково напишіть декану факультета листа на мейл Mykola Makarets <mmvuniua@gmail.com>, мене поставте в копію Oleg Bezshyyko <obezsh@gmail.com>, туди ж можете додати адресу Mykola Volodymyrovych mmv@univ.kiev.ua
Якщо хочете піти в 5 групу (що це – дивіться посилання) – вкажіть в тексті листа про це окрім Вашого бажання вступити на фізичний факультет.


середу, 12 серпня 2020 р.

Фізика в Україні - 2020 рік - політ нормальний!


«Абітурієнтам, студентам і їх батькам - про навчання фізиці в Україні - 2020 рік»



10 серпня 2020 року

 

Пролог

Будь-яка фізика цікава і перспективна. Але нагадую тим абітурієнтам, хто вирішить піти на кафедру ядерної фізики - обов’язково при подачі документів (і в електронному вигляді і оригіналів) вказуйте, що Ви хочете в 5 (п’яту) групу, а ще краще додатково надсилайте мені на адресу obezsh@gmail.com ваше бажання – я передам це нашому завідувачу кафедри і такий підхід зменшить шанси помилок і випадкового зникнення записів про 5 групу в ваших листах з документами (не важливо з якою буквою буде 5 група – а) чи б), в а) беруть більш підготовлених школярів, але за півтора роки навчання до розподілу на кафедри у вас буде можливість вирівнятися і стати в один ряд з найкращими). На сьогодні історично так склалося, що з інших груп до нас дуже важко відпускають… Після 3 семестру йде розподіл – найкращі йдуть до нас на кафедру ядерної фізики (КЯФ), кому більше подобається експериментальна фізики за напрямками, які описано нижче, а хто вибере чисту теоретичну фізику – зможе піти на кафедру квантової теорії поля (КТП). Зрозуміло, що з 5 групи можна піти і на інші кафедри.

 

----------------------

 

Цей пост є природнім продовженням двох постів, які я написав рік назад для абітурієнтів (і їх батьків також), кому подобається фізика, хто легко себе відчуває з математичними формулами. Хто не читав тогорічні пости, обов’язково прочитайте, не полінуйтеся:

1. «Абітурієнтам і їх батькам - про навчання фізиці» «Фізика – попелюшка (золушка) української освіти» 

http://obezsh.blogspot.com/2009/12/blog-post.html

2. «Програмісти в Україні - пришестя штучного інтелекту» «Програмісти в Україні і штучний інтелект – щастя чи криза» http://obezsh.blogspot.com/2019/07/19-2019.html

Я уважно прочитав і не побачив, що за рік змінилося, щоб правити ці пости – зараз абсолютно прозоро стало ясно, шо для схильних до фізики абітурієнтів безпрограшний вибір (чому так, читайте нижче) – спочатку піти на фізичну спеціальність (рекомендую в Україні вибрати наш фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і тут – кафедру ядерної фізики, чому так – читайте нижче, і не тільки тому, що я там працюю :)) ). Це по-перше. А друге – дуже швидкий розвиток систем штучного інтелекту (на 98 відсотків обладнання https://www.ai-startups.org/top/hardware/ https://drivems.by/new/wp-content/uploads/4-19.jpg  і трохи розвитку алгоритмів, в основному для підтримки цього обладнання) і відповідно результати. Наприклад, тільки лінива, неадекватна або зовсім заангажована людина не бачить скаженого розвитку систем безпілотного управління автомобілями  в цьому році і швидких перспектив впровадження таких систем в життя (починаючи вже з 2021 року).

По –третє, в нашій фізичній області бум і мода (і дорослі працюють і студенти дипломи пишуть, наприклад https://www.bezsh.org.ua/event/3/contributions/28/subcontributions/1/attachments/35/199/KorolA_presentation.pdf) на розвиток алгоритмів штучного інтелекту і нехай кодери (роз’яснення цього слова читайте в пості «Програмісти в Україні - пришестя штучного інтелекту»), які не розуміються в нашій спеціальності, навіть не напрягаються, вони не зможуть освоїти цілу купу необхідних фізико-математичних курсів для цього, а фізики спеціалісти – освоять основні базові алгоритми AI легко, тим паче велика їх кількість – це просто переназвані стандартні математичні методи обробки даних, добре відомі фізикам (перевірено на наших студентах цього літа – Coursera відкрила безоплатне навчання і отримання сертифікатів – вони масово загрібають їх «пачками», в тому числі і по штучному інтелекту).

І по-четверте, за цей рік ми на кафедрі ядерної фізики сильно просунулися в закупці сучасного обладнання, з яким будуть працювати і студенти. З осені у відповідальних і мотивованих студентів на нашій кафедрі буде можливість вчитися і працювати по напрямку нанотехнологій на обладнанні: атомно силовий мікроскоп (десятки нанометрів і нанометри), скануючий тунельний мікроскоп (нанометри), 3D лазерний станок для мікромашинінгу на основі 3D cuttera (вирізання деталей з характерними розмірами 10-20 мкм, а стандартним 3D принтером у нас студенти давно вже користуються – років три), спеціалізована паяльна станція для BGA мікросхем, високоточний іскровий електроерозійний станок, який ріже будь-які тверді сплави і метали, автоматизована wire bonding машина для швидкого приварювання ультразвуком дротиків від напівпровідникових детекторів і електронних деталей, осцилографи з 10 Гігасемпловими швидкостями, прецизійні джерела живлення з точністю в піковольти, необовязково йти в КПІ, щоб працювати в SolidWorks чи AutoCAD і на станках вирізати деталі детекторів і інші комплектуючі для науково-технічних розробок викладачів і студентів кафедри ядерної фізики. Якщо Вам незнайомі слова із списку обладнання вище, порадьтеся з батьками чи родичами. Основний посил цієї інформації – сумніваюся, що десь ще в Україні для студентів (навчання і їх роботи) є такий набір різноманітного обладнання (а це ще не все, але це вже в інших постах пізніше). І навіть ті, хто спочатку лякається наших основних напрямків (фізика високих енергій та ядерна фізика, атомна енергетика, медична фізика – лікування онкозахворювань) – можуть отримати у нас сучасні і різносторонні знання з програмування, електроніки,  техніки. Із анонсованих речей з постів минулого року (та прочитайте їх нарешті – 9 сторінок спробуйте осилити:))) ) вже є перші результати з робототехніки, попадання наших студентів в першу десятку(двадцятку) світового рейтингу університетів – зараз випускник Костя Сахацький їде в Цюріхський політехнічний університет (10-13 місце в світовому рейтингу), аматорське конструювання ракет чекає ще на ентузіастів, але ми дуже зацікавлені, вже почали займатися нанотехнологіями для розробки 3D нанопринтерів, вже працюємо над спеціалізованими 3D принтерами – для медицини і для машинобудування (метали і складні композити). Якщо хочете спитати, як все це відноситься до ядерної фізики – приходьте до нас або пишіть, розкажу. Тепер коротко, чому на фізику спочатку йти краще, а потім є широкий вибір спеціальностей, якого немає у інших (дивіться з півсотні відео наших випускників, які зараз працюють по різних напрямкам  https://www.youtube.com/watch?v=thNy2iaQMyY&list=PLKFgsOuJ0Bmz3S1_uVWmycZc1bJW3KvkR&index=1&fbclid=IwAR1Lcr9tbfRiOgsad-84fuPK5IGfEn8BPIy0DwfKmBsD6pfyv-OcaTY0NXI).

Ви отримаєте широкі і глибокі знання з математичних методів і фізичних закономірностей (які лежать в основі і хімічних, і біологічних процесів, уся техніка просочена фізикою), будете у нас на кафедрі ядерної фізики – додатково отримаєте навички електроніки і якісного програмування, побуваєте на багатьох довготривалих закордонних стажуваннях, подивитеся світ, після закінчення навчання більшість з Вас піде в аспірантуру і стане PhD (кандидатом фіз.-мат. наук), цей статус різко підвищує ціну і якість вашої робочої сили по всім напрямкам. І не слухайте побрехеньки деяких кодерів, що це тільки зашкодить – у них захиститися на різних кодерських фірмах шанс практично нульовий (не будуть власники фірм витрачатися на Ваше важливе, вартісне і кількарічне підвищення кваліфікації; якщо є інші приклади – кажіть, таких людей треба прославляти – я без жартів) – тому це аргументи лисички, яка не може дістати винограду на висоті: «Виноград зелений». Якщо забажаєте – далі підете програмістом, але вже не кодером, зможете створювати будь-які прикладні алгоритми (після дуже короткого часу додаткової самостійної освіти, як правило тиждень-два інтенсивної роботи). Буде бажання – підете по шляху науковця, робота дуже цікава і добре оплачувана за кордоном, є вже перші надії, що і в Україні почалися зсуви (в цьому році вченим почали пропонувати гранти від 5 млн. грн. в рік, правда зарплату одною рукою державні чиновники дозволили до майже 2000 доларів в місяць, а іншою – обмежили 100 доларами для молодих людей). А забажаєте, підете медичними фізиками – лікувати онкологічних хворих, чи на атомні станції, або в організації, які контролюють і управляють атомною енергетикою. Чи підете в індустрію (фраза по-європейськи, по нашому – в промисловість, в фірми промислово-оборонного комплексу) – тут і зарплати дуже хороші і робота цікава. Ну, а останні напрямки, розвиток яких ми почали з минулого року і вже є перші результати: 1) підготовка до вступу в університети першої десятки (ну максимум – двадцятки) світового рейтингу (Оксфорд, Кембрідж, Стенфорд, MIT, Прінстон, Берклі і т.п.) після закінчення нашого університету; 2) створення свого власного технологічного бізнесу (10000 приладів з 10 доларів прибутку – порахуйте загальну суму))), а якщо 100 доларів з приладу… А зараз весь світ відкрито не тільки для закупок товарів, але і продажів своїх – просто, напряму, чесно. Як виявляється, зараз основна проблема, щоб студенти повірили в себе. Тому ми чекаємо нове покоління, яке більше вірить в себе - що нобелівські премії не боги отримують, і технічні дива не тільки Ілони Маски роблять – але для досягнення цього треба працювати багато і наполегливо.

Основні конкурентні процеси, які відхиляють Вас від того, щоб піти займатися фізикою:

1. Польські і чеські університети останні два роки всіма силами, правдами і неправдами пропонують вам навчання у них – не робіть помилок. Найкращі польські університети в кращому випадку в кінці четвертої сотні всесвітніх рейтингів університетів, чеські трохи вище, але теж далеко – в кінці третьої сотні. При тому, що по закінченню кафедри ядерної фізики фізичного факультету бажаючі студенти, практично всі, легко поступають на магістратури чи аспірантури (докторантури) університетів Європи і Америки із першої сотні рейтингів.

2. Різні гуманітарні модні спеціальності вже давно не складають нам конкуренції,  юристи, економісти і т.п. напрямки. А от напрямки IT і програмісти створюють серйозну конкуренцію при майже повній відсутності інформації про нас, особливо, коли деякі представники цих спеціальностей обманюють фізиків, розповідаючи, що вони після закінчення вишу будуть безробітними, податися немає куди, грошей не буде. Якщо таке і було, то давно в минулому, зараз все по іншому, я вже писав – і робота цікава, і піти можна по різним напрямкам і оплата праці достойна. Не вірите мені – подивіться самі і послухайте відео кількох десятків наших випускників на YouTube каналі – https://www.youtube.com/watch?v=thNy2iaQMyY&list=PLKFgsOuJ0Bmz3S1_uVWmycZc1bJW3KvkR&index=1&fbclid=IwAR1Lcr9tbfRiOgsad-84fuPK5IGfEn8BPIy0DwfKmBsD6pfyv-OcaTY0NXI

А з приводу програмістів, як я писав в минулорічному пості (див. http://obezsh.blogspot.com/2019/07/19-2019.html ), більшість програмістів в нашій країні – кодери і хоч вони не вірять, як і нинішні професійні водії в близькі проблеми для них від швидкого розвитку штучного інтелекту, прогресу вони не зупинять (яким би він не був небезпечним, тут я погоджуюся з думкою Ілона Маска). Вони, як і водії, розповідають в коментарях, що це все нісенітниці і підтасовування фактів, що навіть ще ніхто не починав розробляти алгоритмів написання кодів простих інтерфейсних програм (які і пишуть кодери – інтерфейси в широкому розумінні – з людиною, обладнанням, готовими алгоритмами). Смішно це слухати, такий «страусиний» підхід як раз і видає кодера з головою – замість аналізу даних, позитивних і негативних сторін (і пробувати із негативних сторін отримати позитив) займатися інтенсивним «обпльовуванням» і очорненням співрозмовника та видавати основну тезу: «цього не може бути ніколи, тому що не може бути ніколи» замість надання фактів і аргументів. Я у вищевказаній статті давав сценарій початку проблем для кодерів від штучного інтелекту через 10-15 років, зараз я вже не впевнений, можливості штучного інтелекту стрімко ростуть, можливо це занадто оптимістичний сценарій. І можна робити вигляд, що не помічаєте подібних статей ( https://towardsdatascience.com/will-gpt-3-kill-coding-630e4518c04d ), казати, що це провокатори, і частково я погоджуся з цим. Але це тупо – просто їх ігнорувати, тоді вже краще підключати і розвивати алгоритми формування комп’ютерних програм та розробляти сервіси автоматичного створення інтерфейсних кодів для прикладних алгоритмістів і спеціалістів різних напрямків (підозрюю, що років через 7-10 це стане мейнстрімом і дасть можливість добре заробити, хоча це і не порадує більшість кодерів – почнеться нова ера для них).  До речі, якщо хтось із студентів, хто поступить на нашу кафедру, зацікавиться розробкою таких речей – я обіцяю всебічно допомогти (мені це теж цікаво, але у мене повний цейтнот).

І наостанок - бажаю випускникам українських шкіл, кому подобається фізика, займатися фізикою, а тим, кому подобається IT і програмування – ставати програмістами (а не кодерами) і витісняти кодерів з усього світу своїм високим рівнем і натхненням!

 

 

Епілог

 

1. Інформація для переможців всеукраїнських і міжнародних олімпіад, МАНів і подібних заходів – на фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка останні роки вступають на 1 курс до 30-20 відсотків абітурієнтів з 200 балами. І  для таких активних людей створюються всі умови (при їх бажанні) надвисоких вимог і рівня навчання. Наприклад, в 5 групі (5а) відсоток таких людей досягає іноді 70-80%.

2. Хто прочитав пункт 1 і злякався (хто не має такої міцної бази навчання) – не треба лякатися, головне, щоб у Вас було велике бажання, мотивованість і наснага, а головне – працелюбність (день за днем, рік за роком). Тоді ви в групі 5б  досягнете такого ж високого рівня, розподілитеся по кафедрам після 3 семестру (кінець 2 курсу) – і далі все в ваших руках – шлях відкритий до зірок. Я кажу про п"яті групи, бо я з кафедри ядерної фізики, на яку йдуть з 5-тих груп, в інших групах свої правила. Незалежно від того, чи ви закінчували фізико-математичні ліцеї, чи філологічні, гуманітарні класи і школи, або неспеціалізовані школи (в нас таких студентів теж багато), вам, мабуть, відносно легко  дається навчання фізиці і математиці. Багатьом іншим майбутнім студентам на фізичному факультеті вчитися важко і вони не подають до нас документи (та на додачу ще цілеспрямована негативна несправедлива реклама в Україні проти фізиків)   – тому конкурс у нас із року в рік близький до одиниці і прохідний бал низький (що не говорить про низький рівень навчання на факультеті, навпаки) – тому практично поступають всі бажаючі, яким подобається фізика і математика.

3. Наш фізичний факультет зараз має найбільшу кількість бюджетних місць в Україні для фізиків в цьому 2020 році: для спеціальності №104 (фізика і астрономія) – 100 місць, а разом з оптиками і астрономами – мінімум 126 місць, за які, шановні батьки, вам не прийдеться платити – все безоплатно (бюджетне фінансування), і більше того – 1-му курсу (не киянам) гарантується місце в гуртожитку, і в подальшому, якщо студент (студентка) буде добре вчитися і не влаштовуватиме дебоші у гуртожитку (принаймні, так обіцяє адміністрація фізичного факультету, хоча зараз їм це дуже важко забезпечувати, та вони вважають це принциповим моментом).


суботу, 20 липня 2019 р.

Програмісти в Україні - пришестя штучного інтелекту


«Програмісти в Україні і штучний інтелект – щастя чи криза»



19 липня 2019 року

Цей пост – чисто мої думки і висновки. Я не працюю ні на Госдеп, ні на «світовий таємний уряд фізиків і антипрограмерів». Ті хто зібрався в нашій країні вибрати спеціальність програміста і мають хворе серце – не читайте цей текст, ну його…
Цей текст для тих школярів, хто любить фізику і коливається, куди піти - бо зараз дітям, які комфортно відчувають себе з математикою, фізикою і подібними шкільними предметами, модно йти на навчання програмістом. «Доброзичливці», які в цьому нічого не розуміють,  (і це найм’якіше слово, яке підходить) розкажуть, що після навчання фізиці випускаються виключно майбутні жебраки і невдахи, а от програмісти живуть і будуть жити багато, щасливо і безтурботно. А ось моя оцінка. Враховуючи скажений перекіс в нашій країні в сторону кодерів в порівнянні з алгоритмістами, я думаю, що вони років через десять (навряд чи більше) підуть в ту ж сторону, куди років через 5 підуть професійні водії (більшість з яких про це ще не здогадується, чи засовує голову в пісок), куди вже «стрункими рядами» йдуть за кордоном велика кількість біржевих маклерів, клерків юридичних контор, банків і т.п. – і в тій стороні не ситно, не щасливо і точно вистачає турбот. Починається ера Штучного Інтелекту. Також стаття буде, на мою думку, трохи корисна для хіміків, біологів, програмістів-алгоритмістів (які ставлять собі високу планку розвитку), технологів і технічних спеціалістів (хто хоче стати інженером серед найкращих), хоч я орієнтуюся на фізиків, але ідеологічно все підходить і для цих напрямків. І точно я спробую переконати молодь - не йдіть по шляху «лаборантів» (не залежно від напрямку), якщо відчуваєте силу і маєте достатні накопичені знання – «лаборантів» завжди вистачатиме і без вас серед тих,  хто не відчуває сили і не ставить перед собою високих планів.  Навіть якщо такі люди тимчасово і отримують прийнятно високу зарплату – це тимчасово, а в старшому віці переучуватися на висококласного спеціаліста, та ще й іншої спеціальності – ой як важко, особливо після багатьох років биття баклуш на «лаборантській печі», де достатньо освоїти кілька простих операцій, за які непогано платять. Як не стати «лаборантом», вибравши фізику – тема окремої статті, і я якось її напишу. А зараз спробую переконати вас, що, якщо відчуваєте силу і любите фізику – вибирайте фізику, при нинішній структурі програмістського середовища вам дуже важко буде стати алгоритмістом верхнього ешелону (я далі наведу приклади, хто це і який шлях до цього) – подавляючу більшість затягує болото кар’єри «кодера» (хто поки не знає цього визначення – розкриємо далі по тексту), на початку солодке, але підступне і з усіма негативними атрибутами болота. Перед тим, як читати далі рекомендую прочитати мій пост «Фізика – попелюшка (золушка) української освіти» http://obezsh.blogspot.com/2009/12/blog-post.html.

Отже, тепер про штучний інтелект. Фрази «нейронні мережі», «штучний інтелект», «роботизація», ще чули ваші бабусі і дідусі, які займалися природничими і технічними науками і інженерною роботою, з кінця 60-х років минулого сторіччя про це говорили багато, але реально без будь яких серйозних значимих результатів. Як виявилося зараз – не вистачало потужності обчислювальних ресурсів. Але за останні 2-3 роки (реально не більше) все кардинально змінилося – поступове кількісне  зростання  потужності комп’ютерів і вбудованих систем призвело до якісного скачка – ті алгоритми, які раніше не працювали, або працювали нескінченно довго раптом запрацювали і запрацювали часто ефективно – тепер тільки лінивий не чув термінів «Artificial Intelligence» (AI), «Machine Learning», «Deep Learning», «Neural Networks», «Big Data». За кордоном почалися активні розмови про старт нової епохи штучного інтелекту, правда, в наших медіа про це говорять іноді і з обережністю. Для нас фізиків важливо що: той скачок, який розпочався кілька років назад, стався завдяки критичному збільшенню потужності апаратних засобів, а не із-за нових програмних алгоритмів, як іноді вводять в оману вас в нашій країні деякі працівники програмної індустрії. Взагалі програмісти у нас несправедливо захопили в мас-медіа і рекламі тему штучного інтелекту як свою вотчину, не вірите мені, читайте закордонні джерела інформації, наприклад https://hi-news.ru/research-development/gorkij-urok.html. Насправді їм (кодерам, яких більшість) треба лякатися цієї теми, а не бігати радісно і всюду розповідати, які великі можливості відкриваються для програмістів з розвитком систем машинного інтелекту. Це все одно, що приречений на розстріл, якому пропонують викопати яму для себе, буде бігати і радіти тому, що у нього є нова цікава робота (вибачте, хто образився, чорний гумор :((( ). Для алгоритмів штучного інтелекту, машинного навчання з використанням шаблонів великого попереднього досвіду критичне збільшення об’ємів оперативної пам’яті і, особливо, оптимальність для використання виробничого підходу масових паралельних апаратних систем стали ключовими для старту нового витка технічного розвитку («Як прогресує штучний інтелект: звіт про останні досягнення» https://www.epravda.com.ua/publications/2019/07/15/649648/?fbclid=IwAR0Msuyu9j0KFGraa2ufutN7jHos8jVLpICgh2hX3ui1XFVA6bl9q9wIaYk .  Зараз практично немає і близько підходу-конкуренту, який міг би масштабовано і ефективно використовувати для аналізу тисячі, десятки тисяч, а в недалекій перспективі і мільйони процесорів на одному чипі. Можливо, тому і природа вибрала цей шлях. І завершуючим акордом появи нового короля числових розрахунків стала можливість ефективно вбудовувати в чипи апаратно цілі шматки алгоритмів штучного інтелекту, які до цього виконували програмно – прискоривши розрахунки в сотні і тисячі раз. І сьогодні системи розмірами в одну-дві долоні досягають потужності в десятки (близько сотні) тераоперацій (префікс тера – 1012) штучного інтелекту за секунду. Ще відносно недавно про таке можна було тільки мріяти навіть користувачам суперкомп’ютерів (за 2001 рік найбільший суперкомп’ютер, який коштував багато десятків мільйонів доларів мав потужність близько 7 терафлопів). Спеціалізований чип фірми Tesla для автономного руху автомобіля має потужність 35 трильйонів операцій за секунду і витрачає усього 72 Вт енергії (https://avto.informator.ua/2019/04/24/ilon-mask-pokazal-miru-novyj-chip-avtopilota-tesla-v-chem-ego-preimushhestva/) , чип штучного інтелекту для управління роботами фірми NVIDIA за 1100 доларів з 10 Вт має потужність 30 трильйонів операцій за секунду (https://www.techcult.ru/robots/6134-chip-iskusstvennogo-intellekta-dlya-robotov-ot-nvidia) , флагман звичайних «побутових» відеокарт фірми NVIDIA карта TITAN V на базі архітектури VOLTA забезпечує 110 терафлопсів для задач Deep Learning (https://www.nvidia.com/ru-ru/titan/titan-v/). З 2017 року почали як гриби після дощу народжуватися стартапи для розробки чипів для алгоритмів штучного інтелекту (AI, https://sharespro.ru/news/739-chipy-iskusstvennogo-intellekta ). Зараз практично кожна велика компанія розробляє свій спеціалізований чип для таких задач. І хоча на даному етапі сильний ухил в розробку алгоритмів технічного зору, розпізнавання образів зображень, автономного руху транспорту, але тут вже виходять на чудові достатні результати і загальна тенденція вже очевидна – розробка і використання спеціалізованих AI чипів для кожного напрямку виробництва і промисловості в широкому сенсі, техніки, науки, надання послуг (http://www.tadviser.ru/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82:%D0%98%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82_(%D0%98%D0%98,_Artificial_intelligence,_AI)#.D0.9C.D0.B8.D1.80.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D0.B9_.D1.80.D1.8B.D0.BD.D0.BE.D0.BA_.D0.98.D0.98) . І тут зараз молоді (і не тільки) спеціалісти повинні швидко навчатися - як в їх специфічній області (наприклад у нас, у фізиків) ефективно використовувати такі чипи для швидких розрахунків згідно модельних підходів в їх області (у кожного свої моделі і закономірності). В перспективі добре було б і приймати участь в розробці чипів AI. А не будете цього робити – вимрете, як мамонти (чи динозаври, якщо так приємніше :) ). І якщо ви це зрозуміли, то вам буде смішно, коли деякі (та ні – більшість, у нас в Україні точно) програмістські і не тільки мас-медіа розказують, що штучний інтелект – це вотчина програмістів, їх джерело нової сили. Так, із тисяч кодерів одна людина вивчить і розбереться в конкретній специфіці наукового напрямку замовника (аналогія з тим, що домохазяйка без відповідних базових знань за два тижні дома по інтернету вивчить фізику університетського рівня – шанси є, але дууууууже маленькі). Як правило така робота обмежується простими операціями – використати стандартну функцію із стандартної бібліотеки штучного інтелекту, а в тій  каші результатів (дуже сумнівно, що корисних) запропонувати розбиратися замовнику, він же спеціаліст у своїй області, і взяти купу грошей за просту операцію використання бібліотечної функції. Ну і навіщо мені така допомога як замовнику, краще самому розібратися в алгоритмах штучного інтелекту і отримувати реально корисні результати. Велика кількість спеціалістів в базових не програмістських областях на своєму досвіді знають, що навчитися програмувати на кодерському рівні не так вже і складно, особливо молодим, а алгоритмістами ви автоматично стаєте по суті своєї роботи як висококласні фізики, хіміки, біологи, технічні спеціалісти  і т.п. (наприклад, алгоритми розпізнавання мовних структур вимагають такого ж складного і довгого навчання і прості кодери цього за тиждень не вивчать). Під кодером (або кодерською фірмою) я розумію таких людей і структури, які на розмахування пальцями і руками, прохань замовника зробити  «ось таке», і далі йде «невнятний» набір слів і термінів із специфічної області замовника, (що є, практично, правилом в реальному житті) відповідають: «Не морочте мені голову, дайте формулу чи готовий алгоритм і я вам таку лялю-програмку напишу – «конгфетка», з пречудовим інтерфейсом». А алгоритмісти – ті, хто із «махання рук і незв’язного набору речень і бажань» можуть зформувати адекватний набір формул та рівнянь, систем рівнянь і нерівностей, алгоритмів і ходу вирішення. І все це вже передати на кодування. Ідеально, коли спеціаліст в специфічній області може бути і алгоритмістом (або навпаки). Я ні в якій мірі не хочу принизити чи образити кодерів, вони пишуть дуже складні і чудові по виконанню програми, вони потрібні світу і країні, як українець я пишаюся тим, що наші програмісти так ефективно працюють (IT–індустрія України забезпечила експорт на 4,5 мільярда доларів в 2018 році «https://www.epravda.com.ua/news/2019/01/31/644857/»). Але від цього більшість з них не перестають бути кодерами, не має значення чи програмується графічний інтерфейс для Айфона, Андроїда, чи пишуться Linux драйвери для того чи іншого типу вбудованого обладнання, чи розробляються WEB сторінки і портали – все це ідеологічно відносно прості і повторювані операції і тому для кодерів є великий ризик стати третіми в черзі в якості жертв штучного інтелекту (після професійних водіїв), за моєю оцінкою навряд чи пройде більше 10 років до часу активного старту цього процесу, це не така вже велика цифра для молодих людей, які сьогодні закінчують школи.
Пройшло тільки 2-3 роки з початку буму штучного інтелекту, а вже почалися чи то успіхи, чи то жахи (з якої сторони дивитися) нової ери. Як колись із-за поширення потужних персональних комп’ютерів практично зникла дуже велика група професійних перекладачів іноземних мов (залишилися тільки одиниці висококласних перекладачів в нішевих використаннях), так зараз штучний інтелект фактично ліквідує для людей спеціальність за спеціальністю, приносячи при цьому підвищення продуктивності праці, здешевлюючи витрати на відповідне виробництво чи послуги. Вже зараз AI може замінити (і цей процес вже активно пішов за кордоном) юристів низької кваліфікації, велику кількість молодших клерків юридичних контор (http://iltf.ru/news/lawyers_and_artificial_intelligence, https://tech.liga.net/technology/opinion/net-rutine-kak-iskusstvennyy-intellekt-menyaet-yurisprudentsiyu ,
Більшість юристів цього не бояться, але не все так незаперечно добре, тут ситуація схожа на програмістську – нові ситуації і випадки AI поки не може якісно інтерпретувати, а от зона стандартних повторюваних операцій швидко захоплюються послугами штучного інтелекта.

Юристы не боятся: искусственный интеллект не способен заменить хорошего адвоката, но зато может изменить профессию” (https://vc.ru/flood/36070-yuristy-ne-boyatsya-iskusstvennyy-intellekt-ne-sposoben-zamenit-horoshego-advokata-no-zato-mozhet-izmenit-professiyu)

Искусственный интеллект лучше юристов разбирается в юридических контрактах” (https://www.popmech.ru/technologies/news-412712-iskusstvennyy-intellekt-luchshe-yuristov-razbiraetsya-v-yuridicheskih-kontraktah/)

На біржах ще немає кардинальних результатів, але всі в позиції низького старту (https://habr.com/ru/company/iticapital/blog/330884/), вже використовуються технології робоедвайзінгу (https://vc.ru/iticapital/62148-kak-primenyayut-roboedvayzing)
В банківській сфері активно тестуються системи штучного інтелекту, які можуть у великій мірі заміняти клерків нижньої ланки в багатьох функціональних задачах (http://archilab.online/tekhnologii/404-banki-aktivno-vnedryayut-tekhnologii-iskusstvennogo-intellekta), (https://www.raexpert.ru/researches/banks/bank_ai2018)

А ось погані новини для гравців в покер -  «Искусственный интеллект обыграл пятерых профессиональных игроков в покер. В 2017 году создатели Pluribus уже представляли программу Libratus, которая обыграла четверых профессиональных игроков в покер и выиграла два миллиона долларов. вместе с тем, они решили не останавливаться на достигнутом и создали более совершенную версию искусственного интеллекта.»


Штучний інтелект швидко захоплює ігри людей, де вважалося, що йому нема чого робити – шахи, Go, складні ігри стратегії (StarCraft, https://hi-news.ru/robots/ocherednaya-pobeda-deep-mind-posle-shaxmat-i-go-iskusstvennyj-intellekt-pokoril-starcraft.html).

AI в парі роботами невблаганно освоює професії мерчандайзера, заводських робітників, водіїв, лікарів нихької кваліфікації і інших професій (https://www.ferra.ru/review/techlife/jobs-that-soon-will-be-taken-by-ai-and-robots.htm).

В цих напрямках процес пішов, це не значить, що ці спеціальності через 2 роки зникнуть, просто в найближчі роки почнеться чи вже почалося поступове і достатньо швидке скорочення людського персоналу в цих областях. Знову ж таки не значить, що людей будуть масово викидати на вулицю. Велику частину з них будуть перенавчати для сфери обслуговування, не виключне лобіювання на державному рівні заборон по таким скороченням (згадайте, таке в історії вже було – луддизм і луддити https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%BC).
Але прогрес можна пригальмувати, зупинити – навряд чи. Зараз алгоритми і виробничі процеси з використанням AI в першу чергу захоплюють області діяльності людей, де є масовість і високе відношення заробітної плати до простоти операцій, які виконуються. Алгоритмістів (по суті виконпння операцій, а не по назві) відносно мало, відношення зарплати до складності операцій у них досить низьке а іноді просто непристойно низьке :) – тому поки що не вигідно вкладати великі кошти і ресурси великих фірм в моделювання  штучним інтелектом їх роботи. Вони знаходяться на останніх редутах людської фортеці, яку потихеньку захоплює AI, прийде час і ці редути також  падуть. Що буде далі, не знаю, і не хочу особливо думати про це – я не доживу, а наші діти, нинішня молодь нехай думає, боюся, у неї дожити шанси є. Надіюся, це не буде майбутнє «Матриці», колись життя продовжилося і після луддитів, хоча я більше прихильник позиції Ілона Маска (https://www.youtube.com/watch?v=FpRZTuntoJ8). Але це тема іншої статті і дискусії, зараз я веду мову про найближчі 10-15 років, які, як на мене, проглядаються достатньо добре. І тут особливо показова ситуація для програмістів з майбутнім професійних водіїв автомобільного транспорту – спитайте у представників  цієї професії чи хвилюються вони за своє професійне майбутнє у найближчі 5-10 років, я впевнений, що 9 з 10 водіїв скажуть, що немає за що хвилюватися, а даремно - хвилюватися є за що. Системи технічного зору і автономного керування транспортними засобами за кілька років зробили карколомний стрибок у своєму розвитку. Ціла група великих компаній вже анонсувала виведення на ринок автомобілів без водіїв, з повноцінним автономним керуванням. Компанія Tesla заявила, що вже у 2020 році автомобілі Tesla Model 3 без водія будуть використовуватися як таксі – в режимі мобільного додатку Robotaxi (https://ua.korrespondent.net/business/auto/4090148-bezpilotni-taksi-z-2020-roku-scho-pokazala-Tesla).  Компанії Volvo і Uber презентували безпілотний позашляховик XC90 (https://biz.liga.net/keysy/avto/video/volvo-i-uber-prezentovali-bespilotnyy-vnedorojnik-foto).
Компанія Apple купила стартап Drive.ai, який займався розробкою IT-систем для безпілотних автомобілів (https://www.unian.ua/economics/other/10598709-apple-pridbala-rozrobnika-it-sistem-dlya-bezpilotnih-avtomobiliv.html).
Amazon інвестує понад півмільярда доларів в стартап, який розвиває технології автопілота і яким керують колишні інженери Google, Tesla і Über (https://www.unian.ua/economics/transport/10440357-amazon-vitratit-ponad-pivmilyarda-dolariv-na-stvorennya-bezpilotnogo-avtomobilya.html).
Тесла вже випробує електричний вантажний автомобіль з автопілотом (https://www.unian.ua/economics/transport/10440357-amazon-vitratit-ponad-pivmilyarda-dolariv-na-stvorennya-bezpilotnogo-avtomobilya.html).
Водії на даному етапі підпадають під основні вимоги швидкої жертви.

Так, кодування, навіть просте – складніша процедура, ніж процес управління автомобілем, але успіх розробки автопілотів надихає розробників на нові звершення і у справі автоматизації програмного кодування, тут все тільки починається, але серед спеціалістів є консенсус про невідворотність цього процесу у короткій перспективі («ИИ оставит программистов без работы к 2040 году» https://hightech.fm/2017/12/08/ai_code_2040) , https://dou.ua/lenta/articles/ai-future/https://www.youtube.com/watch?v=r3r0j9etq8k

От в списку вимираючих професій стоять і програмісти (https://strana.ua/articles/analysis/66544-top-25-vymirayushih-professij-v-kotoryh-lyudej-zamenyat-roboty.html)
Цікаво, я  провів короткий бліц набір опитувань програмістів щодо моїх висновків і в основному отримав відповіді типу таких: чушь, брєд, навпаки кодування чекає розквіт…, а на прохання пояснити, аргументувати свої слова отримував в основному трохи істеричні відповіді, щоб відчепився, що не будуть відповідати на очевидні речі, в найкращому випадку – що тоді кодери-програмісти перекваліфікується на сферу надання послуг (дуже радісно в 40-45 років розклеювати об’яви на під’їздах типу «Потенційний робітник Силіконової долини надасть послуги установки операційної системи, чистки комп’ютерів від вірусів, чистки реєстра і ремонту пральної машини, ну і т.д. …). Ті, хто не засовують голову в пісок і задумуються над тим, що я написав, можуть спитати – а що ж тоді робити. Я маю свою версію руху вперед, але перед цим відповім на потенційне питання «Що може говорити про життя програмістів кадр, який не написав за своє життя ні одної програми». Написав, і не одну :)), і не дві (відповідь «гумористам»), а по кількості різноманітних типів програм ще можу посперечатися з багатьма конвеєрщиками програмістської праці. Я за спеціальністю фізик-експериментатор – ядерна фізика і фізика високих енергій, викладач, але в нашій спеціальності без програмування і роботи з електронікою – нікуди не просунешся… Програмував багато і різноманітно (зараз поменше, але достатньо, щоб тримати руку на пульсі цієї спеціальності) - кодування в молодості DSP в машинних двійкових кодах, 5-7 асемблерів  для різних мікроконтролерів (програми на 2-3 тисячі команд), С для мікроконтролерів різних типів, програмована логіка (FPGA, CPLD і т.п.), великі і дуже великі програми на Fortran і С++ для моделювання фізичних процесів (спробуйте хоча б розібратися і щось зробити в GEANT4, https://geant4.web.cern.ch/, наворочене об’єктно орієнтоване програмування і жорсткі алгоритмічні дєбрі), Bash+awk (в минулому) і Python програмування для допоміжних і «зшиваючих» кодів, зараз йде науковий проект, де треба зформувати перший чорновий варіант системи планування доз при лікуванні в радіаційній онкології (програмний продукт типу https://www.raysearchlabs.com/raystation/), з потужними графічним інтерфейсом та моделювання фізичних закономірностей з використанням графічних процесорів (NVIDIA GPU) і чипів штучного інтелекту. Тому маю моральне право називати себе практикуючим досвідченим алгоритмістом (нехай не найкращим) з достатніми навичками кодера.
Моя порада така (хочете – слухайте, хочете - ні). Якщо вам подобалися і подобаються фізика, хімія, біологія, генетика, сучасна техніка, високі технології, нанотехнології і т.п. і ви хочете досягати вершин в майбутньому – йдіть на ці спеціальності у найкращі Виші України по цим напрямкам. Можете попасти в найкращі Виші світу – йдіть туди. Але готові до цього після школи одиниці випускників, тому вчіться – напружено, інтенсивно і насичено в наших університетах, щоб далі вже з висоти отриманого досвіду вибрати напрямок, цікавий для вас (в тому числі і як алгоритмісти і спеціалісти з штучного інтелекту), намагайтеся попасти в першу десятку-тридцятку світового рейтингу університетів, тоді обмеження далі для свого росту – тільки небо)). Не хочете чи не можете дивитися в небо (бо це - пахать з ранку до ночі все життя, вічно учитися напружено і важко, важка конкуренція) – не страшно, вже після закінчення нашого повноцінно навчаючого вишу можна непогано влаштуватися в житті (забудьте про копійки заробітків для цих спеціальностей, як в 90-х роках, це вже в минулому), але обов’язково захистіться (кандидатська дисертація, PhD), якщо облаштовуватися захочете за кордоном деталі читайте в моїй статті «Фізика – попелюшка (золушка) української освіти». Тільки не піддавайтеся на казки, що цим спеціальностям можна навчитися за пару тижнів в сuorsera чи чомусь подібному. І не сповзайте в підпрацювання на цілий робочий день програмістами, репетиторами для школярів (і т.п.) замість навчання, це засмоктує і веде в глухий кут в майбутньому. Голодаєте, не маєте за що знімати житло – по мінімуму заробіть і вчіться, а на Айфони і Версачі ще встигнете заробити((. Не пропустіть свої найкращі роки для навчання і професійного росту…І ще одне зараз пішла мода одразу за кордон їхати вчитися - не кожний закордонний університет кращий за наші кращі (і наші фізичні спеціальності зараз безоплатні - державна підтримка), а то ще нарветеся на "обманку" - університет кількорічної давності заснування з супер-пупер космічно-всегалактичними-всеєвропейсько- президентсько-орденоносними назвами і "дешевою платою за навчання", який заснували вихідці з країни бувшого СРСР із темним минулим... Дивіться всіми визнані рейтинги університетів - шукайте там університет свого вибору.
Для тих, хто мріяв все життя стати програмістом, мої поради принципово не відрізняються, ну тільки початково у вас будуть якісь інші, IT спеціальності, але тоді пізніше прийдеться окремо навчатися і одній з вище вказаних спеціальностей, де вам більше сподобається стати алгоритмістом - ну НЕ НАВЧАТЬ вас за пару лекцій для «домохазяйки» фізиці, хімії, біології і т.д., навіть такий модний зараз у програмістів технічний зір і обробка зображень – тонюсінький прошарок в усій фізиці і техніці, але знання їх (ну і ще деяких напрямків математики) є ключевими, а програмування (кодування) лише мала допоміжна частина. Додавання (фактичне, по суті робіт, які виконуєте) до вашого професійного визначення окрім слова кодер ще добавки алгоритміст  (з тої чи іншої галузі науки чи техніки) забезпечить вам довге і щасливе професійне життя (коли ви почнете боятися штучного інтелекту – все людство вже буде його боятися) і високий конкурентний рівень в світі (за кордоном теж більшість програмістів  – тільки кодери, а вищі керівні програмістські посади займають алгоритмісти-кодери). Ну, ще застережу від популярної помилки в середовищі людей, які зібралися на програмістські спеціальності чи вже навчаються. Часто один із аргументів за те, щоб йти на програмістське навчання в виш, кажуть, що вже з 3, а то і 2 курсу можна піти працювати на повну ставку в програмерську фірму і заробляти непогані гроші, а в університет приходити зрідка – на здачі заліків і т.п., все одно там нічому новому не вчать, а на фірмі ви навчитеся набагато краще, та й ще грошиків заробите. Як можна вірити в таку чушь. Це можуть казати тільки або дуже наївні люди, або дуже зацікавлені, щоб талановитих і перспективних молодих людей, замість поглядів у небо заземлити на себе. Ну ви ж розумієте, що робочий на конвеєрі, який чудово-пречудово прикручує із дня в день дверцята до автомобіля, не може стати інженером і створити новий чудовий автомобіль. Навіть, якщо його поставлять потім  на прикручування колес, а потім на установку багажника, ідеально навчиться, все одно  ситуація не зміниться, інженером йому не стати (та ще й немає часу з конвеєра зійти і вчитися на інженера). Так чому ви думаєте, що в програмістському середовищі інша ситуація? Скільки б ви програмістських фірм не змінили і не «стрибали» б від фірми до фірми. Я не виключаю, що керівники деяких фірм дивляться в майбутнє і деяку талановиту молодь за свій рахунок надсилають вчитися кудись у стенфорди, прінстони, кембріджи (хоча б по мінімуму на пару років), я таких не знаю, знаєте, поділіться досвідом – бо таких людей треба рекламувати і прославляти (без краплі сарказму) на всю Україну. Тепер по аргументу, що в українському університеті вчать застарілому і безглуздому, неефективно. Як викладач з багаторічним стажем приймаю цю критику і погоджуюся, що ми, викладачі у вишах, повинні намагатися забезпечити не гірше навчання, ніж у «стенфордах», і ми намагаємося розвиватися в цю сторону, не дивлячись на всі складнощі і палиці в колеса. Але зовсім інша справа, коли студент так говорить, щоб «відмазатися» від навчання, навіть і не пробуючи послухати викладача і попрацювати з ним – дайте шанс викладачу вас навчити, головне не те, який він «хлопець свій у доску», гарно пісеньок співає і т.д. – а ким ви вийдете після його курсу, розвинетеся до сучасного рівня чи залишитеся бовдуром з його предмету...
Для прикладу програмістам наведу історію розвитку одного з ведучих програмістів компанії Тесла старшого директора компанії зі штучного интелекту Андрія Карпатого (Andrej Karpathy, https://cs.stanford.edu/people/karpathy/, спробуйте назвати його кодером – не вийде). Народився у Словакії і в 15 років переїхав з батьками у Торонто (Канада), там закінчив бакалаврат (Double major in Computer Science and Physics, зверніть увагу - і фізики, double major), магістратура в University of British Columbia (consistently ranked among the top 20 public universities in the world) і тема магістерської «Learning Controllers for Physically-simulated Figures», потім аспірантура в Стенфорді (входить в п’ятірку кращих університетів світу) і захист дисертації – безперервне і напружене навчання, а в літніх проміжках науково-технічні стажування (Google Research Internships) і активна студентсько-аспірантська робота (https://cs.stanford.edu/people/karpathy/), а не шастання по програмістських фірмах на заробітках – на дрібниці не розмінювався і на розгляданні своїх ніг не зациклювався. І тільки після всього цього пішов активно працювати (не забуваючи про хоббі і науково-технічні розробки) і досяг того, де він зараз є (рекомендую подивитися усе відео https://www.youtube.com/watch?v=Vit1nCBEFag) – а далі – тільки небо.
Хотілося б побачити на цих висотах не тільки людей із прізвищами, схожими на українські, але все більше і більше громадян України; досить дивитися під ноги, залиште це іншим, хто не вірить в себе і не має позитивних амбіцій, обмежуючись кодерською долею і розмінюючи своє майбутнє і потенційно успішну кар’єру на «сиюминутные» не такі вже великі заробітки – ми готові вами пишатися і чекаємо на ЛІДЕРІВ!