«Абітурієнтам, студентам і їх батькам - про навчання
фізиці в Україні - 2020 рік»
10 серпня 2020 року
Пролог
Будь-яка фізика цікава і перспективна. Але нагадую тим абітурієнтам, хто вирішить піти на кафедру ядерної фізики - обов’язково при подачі документів (і в електронному
вигляді і оригіналів) вказуйте, що Ви хочете в 5 (п’яту) групу, а ще краще додатково
надсилайте мені на адресу obezsh@gmail.com
ваше бажання – я передам це нашому завідувачу
кафедри і такий підхід зменшить шанси
помилок і випадкового зникнення записів про 5 групу в ваших листах з
документами (не важливо з якою буквою буде 5 група – а)
чи б), в а) беруть більш підготовлених школярів, але за півтора роки навчання
до розподілу на кафедри у вас буде можливість вирівнятися і стати в один ряд з
найкращими). На сьогодні історично так склалося, що з інших груп до нас дуже
важко відпускають… Після 3 семестру йде розподіл – найкращі йдуть до нас на
кафедру ядерної фізики (КЯФ), кому більше подобається експериментальна фізики
за напрямками, які описано нижче, а хто вибере чисту теоретичну фізику – зможе піти
на кафедру квантової теорії поля (КТП). Зрозуміло, що з 5 групи можна піти і на
інші кафедри.
----------------------
Цей пост є природнім продовженням двох
постів, які я написав рік назад для абітурієнтів (і їх батьків також), кому
подобається фізика, хто легко себе відчуває з математичними формулами. Хто не
читав тогорічні пости, обов’язково прочитайте, не полінуйтеся:
1. «Абітурієнтам і їх батькам - про навчання фізиці» «Фізика – попелюшка (золушка) української освіти»
http://obezsh.blogspot.com/2009/12/blog-post.html
2. «Програмісти в Україні - пришестя штучного інтелекту» «Програмісти в Україні і штучний інтелект – щастя чи криза» http://obezsh.blogspot.com/2019/07/19-2019.html
Я уважно прочитав і не побачив, що за рік змінилося, щоб
правити ці пости – зараз абсолютно прозоро стало ясно, шо для схильних до
фізики абітурієнтів безпрограшний вибір (чому так,
читайте нижче) – спочатку піти на фізичну спеціальність (рекомендую в Україні
вибрати наш фізичний факультет Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, і тут – кафедру ядерної фізики, чому так – читайте нижче, і не
тільки тому, що я там працюю :)) ). Це по-перше. А друге – дуже швидкий розвиток систем штучного
інтелекту (на 98 відсотків обладнання https://www.ai-startups.org/top/hardware/ 
і трохи розвитку алгоритмів, в
основному для підтримки цього обладнання) і відповідно результати. Наприклад, тільки
лінива, неадекватна або зовсім заангажована людина не бачить скаженого розвитку
систем безпілотного управління автомобілями
в цьому році і швидких перспектив впровадження таких систем в життя
(починаючи вже з 2021 року).
По –третє, в нашій фізичній області бум і мода (і дорослі працюють і студенти
дипломи пишуть, наприклад https://www.bezsh.org.ua/event/3/contributions/28/subcontributions/1/attachments/35/199/KorolA_presentation.pdf) на розвиток алгоритмів штучного інтелекту і нехай
кодери (роз’яснення цього слова читайте в пості «Програмісти в Україні - пришестя штучного інтелекту»), які не розуміються в нашій спеціальності, навіть не
напрягаються, вони не зможуть освоїти цілу купу необхідних фізико-математичних
курсів для цього, а фізики спеціалісти – освоять основні базові алгоритми AI легко, тим паче велика їх кількість – це просто переназвані стандартні
математичні методи обробки даних, добре відомі фізикам (перевірено на наших
студентах цього літа – Coursera відкрила безоплатне навчання і отримання сертифікатів – вони масово
загрібають їх «пачками», в тому числі і по штучному інтелекту).
І по-четверте, за цей рік ми на кафедрі ядерної фізики сильно
просунулися в закупці сучасного обладнання, з яким будуть працювати і студенти.
З осені у відповідальних і мотивованих студентів на нашій кафедрі буде
можливість вчитися і працювати по напрямку нанотехнологій на обладнанні: атомно
силовий мікроскоп (десятки нанометрів і нанометри), скануючий тунельний
мікроскоп (нанометри), 3D лазерний станок для мікромашинінгу на основі 3D cuttera (вирізання
деталей з характерними розмірами 10-20 мкм, а стандартним 3D принтером у нас студенти давно вже користуються – років три), спеціалізована
паяльна станція для BGA мікросхем, високоточний іскровий електроерозійний станок,
який ріже будь-які тверді сплави і метали, автоматизована wire bonding машина для швидкого приварювання ультразвуком дротиків від
напівпровідникових детекторів і електронних деталей, осцилографи з 10
Гігасемпловими швидкостями, прецизійні джерела живлення з точністю в
піковольти, необов’язково йти в КПІ, щоб працювати в SolidWorks чи AutoCAD і на станках вирізати деталі детекторів і інші комплектуючі
для науково-технічних розробок викладачів і студентів кафедри ядерної фізики.
Якщо Вам незнайомі слова із списку обладнання вище, порадьтеся з батьками чи
родичами. Основний посил цієї інформації – сумніваюся, що десь ще в Україні для студентів
(навчання і їх роботи) є такий набір різноманітного обладнання (а це ще не все,
але це вже в інших постах пізніше). І навіть ті, хто спочатку лякається наших
основних напрямків (фізика високих енергій та ядерна фізика, атомна енергетика,
медична фізика – лікування онкозахворювань) – можуть отримати у нас сучасні і
різносторонні знання з програмування, електроніки, техніки. Із анонсованих речей з постів
минулого року (та прочитайте їх нарешті – 9 сторінок спробуйте осилити:))) )
вже є перші результати з робототехніки, попадання наших студентів в першу
десятку(двадцятку) світового рейтингу університетів – зараз випускник Костя Сахацький
їде в Цюріхський політехнічний університет (10-13 місце в світовому рейтингу),
аматорське конструювання ракет чекає ще на ентузіастів, але ми дуже
зацікавлені, вже почали займатися нанотехнологіями для розробки 3D нанопринтерів, вже працюємо над спеціалізованими 3D принтерами – для медицини і для машинобудування (метали і
складні композити). Якщо хочете спитати, як все це відноситься до ядерної
фізики – приходьте до нас або пишіть, розкажу. Тепер коротко, чому на фізику
спочатку йти краще, а потім є широкий вибір спеціальностей, якого немає у інших
(дивіться з півсотні відео наших випускників, які зараз працюють по різних
напрямкам https://www.youtube.com/watch?v=thNy2iaQMyY&list=PLKFgsOuJ0Bmz3S1_uVWmycZc1bJW3KvkR&index=1&fbclid=IwAR1Lcr9tbfRiOgsad-84fuPK5IGfEn8BPIy0DwfKmBsD6pfyv-OcaTY0NXI).
Ви отримаєте широкі і глибокі знання з математичних
методів і фізичних закономірностей (які лежать в основі і хімічних, і
біологічних процесів, уся техніка просочена фізикою), будете у нас на кафедрі
ядерної фізики – додатково отримаєте навички електроніки і якісного
програмування, побуваєте на багатьох довготривалих закордонних стажуваннях,
подивитеся світ, після закінчення навчання більшість з Вас піде в аспірантуру і
стане PhD (кандидатом фіз.-мат. наук), цей статус різко підвищує
ціну і якість вашої робочої сили по всім напрямкам. І не слухайте побрехеньки
деяких кодерів, що це тільки зашкодить – у них захиститися на різних кодерських
фірмах шанс практично нульовий (не будуть власники фірм витрачатися на Ваше
важливе, вартісне і кількарічне підвищення кваліфікації; якщо є інші приклади –
кажіть, таких людей треба прославляти – я без жартів) – тому це аргументи
лисички, яка не може дістати винограду на висоті: «Виноград зелений». Якщо
забажаєте – далі підете програмістом, але вже не кодером, зможете створювати
будь-які прикладні алгоритми (після дуже короткого часу додаткової самостійної
освіти, як правило тиждень-два інтенсивної роботи). Буде бажання – підете по
шляху науковця, робота дуже цікава і добре оплачувана за кордоном, є вже перші
надії, що і в Україні почалися зсуви (в цьому році вченим почали пропонувати
гранти від 5 млн. грн. в рік, правда зарплату одною рукою державні чиновники
дозволили до майже 2000 доларів в місяць, а іншою – обмежили 100 доларами для
молодих людей). А забажаєте, підете медичними фізиками – лікувати онкологічних
хворих, чи на атомні станції, або в організації, які контролюють і управляють
атомною енергетикою. Чи підете в індустрію (фраза по-європейськи, по нашому – в
промисловість, в фірми промислово-оборонного комплексу) – тут і зарплати дуже
хороші і робота цікава. Ну, а останні напрямки, розвиток яких ми почали з
минулого року і вже є перші результати: 1) підготовка до вступу в
університети першої десятки (ну максимум – двадцятки) світового рейтингу (Оксфорд,
Кембрідж, Стенфорд, MIT, Прінстон, Берклі і т.п.) після закінчення нашого
університету; 2) створення свого власного технологічного бізнесу (10000
приладів з 10 доларів прибутку – порахуйте загальну суму))), а якщо 100 доларів
з приладу… А зараз весь світ відкрито не тільки для закупок товарів, але і
продажів своїх – просто, напряму, чесно. Як виявляється, зараз основна
проблема, щоб студенти повірили в себе. Тому ми чекаємо нове покоління, яке
більше вірить в себе - що нобелівські премії не боги отримують, і технічні дива
не тільки Ілони Маски роблять – але для досягнення цього треба працювати багато
і наполегливо.
Основні конкурентні процеси, які відхиляють Вас від того,
щоб піти займатися фізикою:
1. Польські і чеські університети останні два роки всіма
силами, правдами і неправдами пропонують вам навчання у них – не робіть
помилок. Найкращі польські університети в кращому випадку в кінці четвертої
сотні всесвітніх рейтингів університетів, чеські трохи вище, але теж далеко – в
кінці третьої сотні. При тому, що по закінченню кафедри ядерної фізики
фізичного факультету бажаючі студенти, практично всі, легко поступають на
магістратури чи аспірантури (докторантури) університетів Європи і Америки із першої
сотні рейтингів.
2. Різні гуманітарні модні спеціальності вже давно не
складають нам конкуренції, юристи,
економісти і т.п. напрямки. А от напрямки IT і програмісти
створюють серйозну конкуренцію при майже повній відсутності інформації про нас,
особливо, коли деякі представники цих спеціальностей обманюють фізиків,
розповідаючи, що вони після закінчення вишу будуть безробітними, податися немає
куди, грошей не буде. Якщо таке і було, то давно в минулому, зараз все по
іншому, я вже писав – і робота цікава, і піти можна по різним напрямкам і
оплата праці достойна. Не вірите мені – подивіться самі і послухайте відео
кількох десятків наших випускників на YouTube каналі – https://www.youtube.com/watch?v=thNy2iaQMyY&list=PLKFgsOuJ0Bmz3S1_uVWmycZc1bJW3KvkR&index=1&fbclid=IwAR1Lcr9tbfRiOgsad-84fuPK5IGfEn8BPIy0DwfKmBsD6pfyv-OcaTY0NXI
А з приводу програмістів, як я писав в минулорічному
пості (див. http://obezsh.blogspot.com/2019/07/19-2019.html ),
більшість програмістів в нашій країні – кодери і хоч вони не вірять, як і
нинішні професійні водії в близькі проблеми для них від швидкого розвитку
штучного інтелекту, прогресу вони не зупинять (яким би він не був небезпечним,
тут я погоджуюся з думкою Ілона Маска). Вони, як і водії, розповідають в
коментарях, що це все нісенітниці і підтасовування фактів, що навіть ще ніхто
не починав розробляти алгоритмів написання кодів простих інтерфейсних програм
(які і пишуть кодери – інтерфейси в широкому розумінні – з людиною,
обладнанням, готовими алгоритмами). Смішно це слухати, такий «страусиний»
підхід як раз і видає кодера з головою – замість аналізу даних, позитивних і
негативних сторін (і пробувати із негативних сторін отримати позитив) займатися
інтенсивним «обпльовуванням» і очорненням співрозмовника та видавати основну
тезу: «цього не може бути ніколи, тому що не може бути ніколи» замість надання
фактів і аргументів. Я у вищевказаній статті давав сценарій початку проблем для
кодерів від штучного інтелекту через 10-15 років, зараз я вже не впевнений, можливості
штучного інтелекту стрімко ростуть, можливо це занадто оптимістичний сценарій.
І можна робити вигляд, що не помічаєте подібних статей ( https://towardsdatascience.com/will-gpt-3-kill-coding-630e4518c04d ),
казати, що це провокатори, і частково я погоджуся з цим. Але це тупо – просто їх
ігнорувати, тоді вже краще підключати і розвивати алгоритми формування комп’ютерних
програм та розробляти сервіси автоматичного створення інтерфейсних кодів для
прикладних алгоритмістів і спеціалістів різних напрямків (підозрюю, що років
через 7-10 це стане мейнстрімом і дасть можливість добре заробити, хоча це і не
порадує більшість кодерів – почнеться нова ера для них). До речі, якщо хтось із студентів, хто
поступить на нашу кафедру, зацікавиться розробкою таких речей – я обіцяю всебічно
допомогти (мені це теж цікаво, але у мене повний цейтнот).
І
наостанок - бажаю випускникам українських шкіл, кому подобається фізика,
займатися фізикою, а тим, кому подобається IT і програмування – ставати програмістами (а не кодерами) і витісняти кодерів
з усього світу своїм високим рівнем і натхненням!
Епілог
1. Інформація для переможців всеукраїнських
і міжнародних олімпіад, МАНів і подібних заходів – на фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса
Шевченка останні роки вступають на 1 курс до 30-20 відсотків абітурієнтів з
200 балами. І для таких активних людей
створюються всі умови (при їх бажанні) надвисоких вимог і рівня навчання.
Наприклад, в 5 групі (5а) відсоток таких людей досягає іноді 70-80%.
2. Хто прочитав пункт 1 і злякався (хто не
має такої міцної бази навчання) – не треба лякатися, головне, щоб у Вас було
велике бажання, мотивованість і наснага, а головне – працелюбність (день за
днем, рік за роком). Тоді ви в групі 5б досягнете такого ж
високого рівня, розподілитеся по кафедрам після 3 семестру (кінець 2 курсу) – і
далі все в ваших руках – шлях відкритий до зірок. Я кажу про п"яті групи, бо я з кафедри ядерної фізики, на яку йдуть з 5-тих груп, в інших групах свої правила. Незалежно від того, чи ви
закінчували фізико-математичні ліцеї, чи філологічні, гуманітарні класи і школи,
або неспеціалізовані школи (в нас таких студентів теж багато), вам, мабуть,
відносно легко дається навчання фізиці і
математиці. Багатьом іншим майбутнім студентам на фізичному факультеті вчитися
важко і вони не подають до нас документи (та на додачу ще цілеспрямована
негативна несправедлива реклама в Україні проти фізиків) – тому конкурс
у нас із року в рік близький до одиниці і прохідний бал низький (що не говорить
про низький рівень навчання на факультеті, навпаки) – тому практично поступають
всі бажаючі, яким подобається фізика і математика.
3. Наш фізичний факультет зараз має
найбільшу кількість бюджетних місць в Україні для фізиків в цьому 2020 році:
для спеціальності №104 (фізика і астрономія) – 100 місць, а разом з оптиками і
астрономами – мінімум 126 місць, за які, шановні батьки, вам не прийдеться
платити – все безоплатно (бюджетне фінансування), і більше того – 1-му курсу
(не киянам) гарантується місце в гуртожитку, і в подальшому, якщо студент (студентка)
буде добре вчитися і не влаштовуватиме дебоші у гуртожитку (принаймні, так
обіцяє адміністрація фізичного факультету, хоча зараз їм це дуже важко забезпечувати,
та вони вважають це принциповим моментом).
